Вовчак хвороба

13 симптомов волчанки, которые опасно игнорировать

Доктор Хаус отнюдь не параноил, подозревая у своих пациентов волчанку по поводу и без.

Что такое волчанка

Волчанка Lupus — Symptoms and causes — это системное аутоиммунное заболевание. Иными словами, болезнь, при которой ваш иммунитет сходит с ума и начинает атаковать собственные органы и ткани. Страдают многие системы организма, в том числе суставы, кожа, клетки крови, мозг, сердце, лёгкие, почки и другие жизненно важные органы.

Это заболевание — гений маскировки: его симптомы совпадают с признаками сотен других недугов. Если ошибиться и принять волчанку за что‑то другое, она может достаточно быстро убить.

Волчанка входит Lupus facts and statistics в число 20 частых причин смерти среди женщин 5–64 лет.

С другой стороны, если вовремя распознать волчанку, с ней вполне можно научиться жить. И даже долго.

Откуда берётся волчанка

С этим вопросом наука пока не разобралась. Есть лишь предположения. Возможно, речь идёт о неком генетическом дефекте иммунитета, который резко обостряется, когда организм сталкивается с какой‑либо инфекцией, даже обычной ОРВИ.

Спусковыми крючками для волчанки помимо инфекций нередко бывают:

  • Долгое пребывание на солнце, полученные ультрафиолетовые ожоги кожи.
  • Приём определённых лекарственных препаратов. В их число входят некоторые средства от повышенного кровяного давления, противосудорожные и антибиотики.
  • Сильные эмоциональные переживания.

По возможности старайтесь избегать этих факторов.

Чем опасна волчанка

Когда иммунная система атакует орган, в нём возникает воспалительный процесс. Побочный эффект этого — отёчность и боль. Но болезненные ощущения всего лишь цветочки. Ягодки куда неприятнее. Вот как страдают разные органы, если их затронула волчанка:

  • Почки. Болезнь способна серьёзно повредить их. Почечная недостаточность едва ли не основная причина смерти людей с диагнозом «волчанка».
  • Мозг и центральная нервная система. Если мозг поражён волчанкой, человек может испытывать необъяснимые приступы головокружения, головной боли. Меняется его поведение, возникают нарушения зрения, могут случаться судороги и даже инсульты. Многие люди с такой формой волчанки имеют проблемы с памятью и выражением собственных мыслей.
  • Кровь и кровеносные сосуды. Волчанка может менять свёртываемость крови, приводить к анемии и повышенной кровоточивости. Иногда на фоне заболевания возникает воспаление кровеносных сосудов (васкулит).
  • Лёгкие. Волчанка увеличивает риск заработать воспаление слизистой оболочки грудной полости (плеврит). А это может затруднить дыхание. Также возможно кровотечение в лёгких и частые пневмонии.
  • Сердце. Волчанка может вызвать воспаление сердечной мышцы, артерий или сердечной мембраны (перикардит). Риск сердечно‑сосудистых заболеваний и сердечных приступов также значительно увеличивается.

Как понятно из списка, убивает не столько волчанка, сколько вызванные ею осложнения. Поэтому крайне важно вовремя обнаружить, что организм начал атаковать сам себя, и не дать процессу зайти слишком далеко.

Каковы симптомы волчанки

Признаки зависят от того, какую именно систему организма затронул аутоиммунный процесс. Поэтому часто они бывают принципиально разными. Однако некоторые общие моменты выделить всё же можно. Вот чем в большинстве случаев проявляет Common Symptoms of Lupus себя волчанка.

  • Немотивированная усталость. Иногда сильная. Вы не чувствуете себя отдохнувшим даже после полноценного сна или отпуска.
  • Головные боли.
  • Ухудшение памяти.
  • Скованность и боль в суставах.
  • Хроническая анемия. В разных видах: низкое количество эритроцитов, гемоглобина или общего объёма крови.
  • Лихорадка. Температура достигает 37,7 °C и выше, хотя каких‑либо предпосылок для этого, например простуды, на первый взгляд нет.
  • Участившаяся отёчность. Чаще всего отёки возникают на ногах (в частности ступнях), руках или под глазами.
  • Белеющие или синеющие пальцы рук при стрессе или воздействии холода.
  • Одышка, сбивчивое дыхание, иногда боль в груди.
  • Выпадение волос.
  • Сухость глаз.
  • Светочувствительность. Человек почти мгновенно обгорает (получает раздражение кожи), оказавшись на солнце.
  • Сыпь в форме бабочки, которая появляется на щеках и переносице и становится более заметной после воздействия солнечного света. Также высыпания могут появиться на других частях тела.

Последний симптом — наиболее очевидный признак волчанки. Другие могут быть связаны с десятками иных заболеваний. Но если вы наблюдаете любой из них, а тем более сразу несколько, обязательно обратитесь к терапевту.

Как определить волчанку

Врач проведёт осмотр и при необходимости предложит Lupus — Diagnosis and Treatment сделать следующие анализы:

  • Общий анализ крови. Помогает установить количество эритроцитов, лейкоцитов и тромбоцитов, а также уровень гемоглобина. Результаты могут указывать на то, что у вас анемия — один из распространённых признаков системных заболеваний. Низкое количество лейкоцитов или тромбоцитов также иногда наблюдается при волчанке.
  • Анализ на скорость оседания эритроцитов. Этот специфический тест позволяет установить, как быстро эритроциты оседают на дно пробирки в течение часа. Если скорость превышает норму, это может свидетельствовать о наличии системного заболевания.
  • Биохимический анализ крови. Он поможет оценить состояние почек и печени, которые часто страдают при волчанке.
  • Анализ мочи. Если в ней обнаружится белок или кровь, это говорит о поражении почек.
  • Тест на антиядерные антитела. Если он положителен, значит, иммунная система на взводе. Это говорит о потенциальном наличии аутоиммунного заболевания.
  • Рентген грудной клетки. Он поможет определить состояние лёгких.
  • Эхокардиограмма. Её цель — уточнить состояние сердца.
  • Биопсия. Например, кожи — она актуальна, если волчанка влияет на кожный покров. Также в зависимости от симптомов может потребоваться биопсия почек или печени.

К сожалению, ни один тест не в силах однозначно диагностировать волчанку. Врач может лишь предположить диагноз по совокупности жалоб пациента, результатов физического осмотра и анализов. Поэтому крайне важно найти действительно грамотного медика или обследоваться у нескольких специалистов.

Как лечить волчанку

Способов вылечить волчанку пока не существует. Лечение в основном симптоматическое. Понимая, по каким законам развивается заболевание, врач предложит терапию, которая будет наиболее эффективной в конкретном случае. Кроме того, постоянное наблюдение поможет не допустить негативных сценариев.

Читайте также:  Ревматоидный артрит 1 степени

Чаще всего применяют такие препараты:

  • Безрецептурные обезболивающие. Например, на основе ибупрофена. Они помогают снять боль, отёчность и лихорадку, связанную с волчанкой. Иногда могут потребоваться более сильные обезболивающие, рецепт на которые выписывает врач.
  • Средства против малярии. Такие лекарства влияют на иммунную систему и уменьшают риск обострения волчанки. У них есть побочные эффекты (вплоть до повреждения сетчатки глаз), поэтому принимать противомалярийные препараты можно только по назначению медика.
  • Кортикостероиды. Помогают снять воспаление. Нередко используются для борьбы с заболеваниями, поражающими почки и мозг. Также имеют серьёзную побочку.
  • Иммунодепрессанты. Эти лекарства подавляют чрезмерную активность иммунной системы.

Источник: lifehacker.ru

Вовчак – що це за хвороба, лікування. Симптоми червоного вовчака, відео та фото

Порушення злагодженої роботи аутоімунних механізмів в організмі, утворення антитіл до власних здоровим клітинам називається вовчак. Хвороба червоний вовчак вражає шкіру, суглоби, судини, внутрішні органи, часто має неврологічні прояви. Характерна ознака захворювання – висипання, схожа на метелика, розташована на вилицях, переніссі. Може проявитися у будь-якої людини, дитини або дорослого.

Що таке вовчак

Хвороба Лібмана-Сакса є аутоімунним захворюванням, що вражає сполучну тканину і серцево-судинну систему. Одним з впізнаваних симптомів вважається поява червоних плям на вилиці, щоки і перенісся, які виглядають як крила метелика, а крім цього, пацієнти скаржаться на слабкість, стомлюваність, депресивні стани, підвищену температуру.

Хвороба вовчак – що це таке? Причини її появи та розвитку до сих пір до кінця не вивчені. Доведено, що це генетичне захворювання, яке може передаватися у спадок. Перебіг хвороби чергується гострими періодами та ремісіями, коли вона не проявляє себе. У більшості випадків страждає серцево-судинна система, суглоби, нирки, нервова система, проявляються зміни складу крові. Виділяють дві форми хвороби:

  • дискоїдний (страждає тільки шкіра);
  • системна (ураження внутрішніх органів).

Дискоїдний вовчак

Хронічна дискоїдний форма вражає тільки шкіру, проявляється в висипаннях на обличчі, голові, шиї та інших відкритих поверхнях тіла. Розвивається поступово, починаючи з невеликих висипань, закінчуючи ороговінням і зменшенням об’єму тканин. Прогнози лікування наслідків дискоїдний вовчак позитивні, при своєчасному її виявленні ремісія становить довгий період.

Системний вовчак

Що таке системний червоний вовчак? Поразка імунної системи призводить до появи вогнищ запалення в багатьох системах організму. Страждають серце, судини, нирки, ЦНС, шкіра, тому на початкових стадіях хвороба легко переплутати з артритами, лишаями, пневмоніями і т. д. Своєчасна діагностика здатна зменшити негативні прояви недуги, збільшити етапи ремісії.

Системна форма – хвороба, яка до кінця невиліковна. За допомогою правильно підібраної терапії, своєчасної постановки діагнозу, дотримання всіх приписів лікарів можливо покращити якість життя, знизити негативний вплив на організм, подовжити час ремісії. Хвороба може стосуватися лише одну систему, наприклад, суглоби або ЦНС, тоді ремісія може бути більш тривалою.

Вовчак – причини захворювання

Що таке червоний вовчак? Основна версія – порушення в роботі імунної системи, в результаті яких здорові клітини організму сприймають один одного, як чужорідні і починають боротьбу між собою. Захворювання вовчак, причини появи якої до цих пір не вивчені повністю, зараз поширена.Існує безпечний різновид недуги – лікарська, яка з’являється на тлі прийому медикаментозних препаратів і проходить після їх відміни. Може передаватися від матері до дитини на генетичному рівні.

Червоний вовчак – симптоми

Що за хвороба вовчак? Основна ознака – поява висипу, екземи або кропив’янки на обличчі і волосистої частини голови. При виникненні гарячкових станів з появою тривожності, підвищенням температури, плевриту, втратою ваги і болями в суглобах, які регулярно повторюються, лікарі можуть надіслати на лабораторне дослідження крові, додаткові аналізи, допомагає виявити наявність захворювання Лібмана-Сакса.

Червона вовчанка, симптоми для постановки діагнозу:

  • сухість слизових, ротової порожнини;
  • луската висип на обличчі, голові, шиї;
  • підвищення чутливості до сонячних променів;
  • артрити, поліартрити;
  • зміни крові – поява антитіл, зменшення кількості клітин;
  • незагойні ранки в роті і на губах;
  • серозіти;
  • судоми, психози, пригнічені стану;
  • зміни кольору кінчиків пальців, вух;
  • синдром Рейну – оніміння кінцівок.

Як протікає вовчак

Існує дві основні форми хвороби, розвиток і діагностика яких відрізняється. Дискоїдний виражається тільки в захворюванні шкіри різної вираженості. Як протікає вовчак, системна? Хвороба вражає внутрішні органи, серцево-судинну систему, суглоби, ЦНС. Тривалість життя, за результатами досліджень, з моменту першої діагностики становить близько 20-30 років, частіше хворіють жінки.

Лікування вовчака

Вовчак – що це за хвороба? Для уточнення постановки діагнозу проводиться розширене обстеження хворого. Займається лікуванням лікар-ревматолог, який визначає наявність ВКВ, важкість ураження організму, його систем, ускладнення. Чим лікувати червоний вовчак? Хворі проходять курси лікування протягом всього свого життя:

  1. Імуносупресивна терапія – пригнічення і подавлення власного імунітету.
  2. Гормональна терапія – підтримання рівня гормонів за допомогою ліків для нормальної роботи організму.
  3. Прийом протизапальних засобів.
  4. Лікування симптомів, зовнішніх проявів.
  5. Детоксикація.

Заразна чи червоний вовчак

Вид висипки яскраво-червоного кольору викликає в оточуючих неприязні, страх зараження, відштовхує від хворого: вовчак, заразна вона? Відповідь існує один – не заразна. Хвороба не передається повітряно-крапельним шляхом, механізми її виникнення до кінця не вивчені, лікарі стверджують, що основним фактором її виникнення є спадковість.

Відео: хвороба вовчак – що це таке

Источник: poradumo.com.ua

Системний червоний вовчак: фото, симптоми, лікування, причини

Що це таке – системний червоний вовчак-це захворювання аутоімунного характеру, при якому імунна система з нез’ясовних причин виробляє антитіла до власних ДНК-клітинам.

При цьому уражаються сполучні тканини, як шкіри, так і внутрішніх органів, відповідно, страждають практично всі системи організму.

Читайте также:  Эрозивный гастрит это

Причини захворювання до кінця не вивчені, вважається, що пусковим механізмом у даному випадку можуть стати пологи або аборт, сильний стрес, часті сонячні ванни.

Вовчак найчастіше діагностують у молодих жінок, також до цієї хвороби існує генетична схильність. Відсоток хворих чоловіків істотно нижче. Дане захворювання в більшості випадків протікає хронічно і вимагає постійної терапії та лікарського нагляду, а при відсутності лікування призводить до важких ускладнень.

Варіанти перебігу захворювання

Системний червоний вовчак може протікати в трьох формах:

При цьому прогноз, як правило, сприятливий, з урахуванням того, що хворому доводиться регулярно приймати відповідні ліки. В іншому випадку, хвороба повільно, але впевнено, прогресує, вражаючи все велика кількість органів і систем організму. Не дивлячись на те, що вовчак вважається невиліковною хворобою, при хронічній формі можливі випадки самовиліковування.

Гостра форма вовчака вважається однією з найнебезпечніших, саме її найчастіше діагностують у дитячому віці. Вона розвивається дуже швидко, іноді як ускладнення при хронічному перебігу хвороби, а іноді самостійно. При такій формі відбувається ураження багатьох органів, що несе небезпеку для життя хворого. Особливо сильно страждають нирки, серцево-судинна і нервова системи організму. Гостра форма, навіть не дивлячись на комплексний підхід, важко піддається терапії.

Підгостра форма має спільні риси з гострою формою, однак розвиток хвороби появу нових симптомів відбувається повільніше. Симптоматика при побудуй стадії не така виражена, як під час гострої, відбувається ураження меншої кількості органів.

Симптоми системного червоного вовчака

Враховуючи те, що при вовчаку відбувається ураження сполучної тканини практично будь-якого органу, симптоми цього захворювання надзвичайно різноманітні.

До загальних симптомів системного червоного вовчака можна віднести такі ознаки як підвищення температури тіла (37-37,5 при хронічній формі, і 39-40 градусів при гострому перебігу вовчака), слабкість, біль у м’язах, швидку стомлюваність, біль у суглобах, головні болі. Крім того, пацієнти помічають значну втрату ваги, яка відбувається без видимої на те причини.

У більшої частини хворих з системним червоним вовчаком першим симптомом появи хвороби є шкірні висипання. Найчастіше це так звана «метелик» – макулопапульозний червона висипка, що локалізується на щоках і своєю формою нагадує крила метелика.
Іноді подібні висипання з’являються на руках, ногах, або в зоні декольте. Крім того, характерним висипом при вовчаку є також лускаті червоні плями, що локалізуються на шкірі тіла (дискоїдний висип), ульцерації слизових (ротової порожнини, піхви, носа), а також гніздова алопеція. Біль у суглобах – ще один яскравий симптом червоного вовчака.

Найчастіше в даному випадку страждають невеликі суглоби рук. У хворих діагностують поліартрит і артралгії. Прогноз, як правило, сприятливий, так як руйнування кісткових тканин не відбувається. Однак у досить великого відсотка пацієнтів зміни в суглобах, викликані хворобою, носять необоротний характер.

Вовчак вражає також і нирки, викликаючи нефрити різної ступені складності. При ураженні оболонок серця відбуваються збої в роботі органу, з часом формується перикардит, ендокардит, міокардит та інші патології. Рідше зустрічаються симптоми з боку центральної нервової системи, шлунково-кишкового тракту.

Діагностика вовчака

При появі симптомів червоного вовчака слід звернутися до лікаря-ревматолога. На сьогоднішній день діагноз підтверджують, якщо у хворого є як мінімум 4 пункту зі списку критеріїв діагностики системного червоного вовчака.

До цих критеріїв належать такі параметри:

  • присутність антинуклеарних антитіл в крові.
  • гематологічні порушення: дуже рідко-лейкопенія, антитіла до еритроцитів, тромбоцитопенія.
  • наявність специфічних імунологічних показників: анти-ДНК, аФЛ, чи анти-Sm.
  • диксоидная висип.
  • виразки, з у роті та інших слизових.
  • висип на щоках, носі і вилицях (волчаночная «метелик»).
  • перикардит або плеврит.
  • симптоми з боку центральної нервової системи: судоми, психоз.
  • ураження нирок, що проявляється циліндрами і білком у аналізах сечі.
  • підвищена чутливість до світла.
  • артрит, при якому уражено як мінімум два периферичних суглоба.
  • Таким чином, для виявлення червоного вовчака необхідно провести загальний аналіз крові, аналіз крові на наявність специфічних антитіл, аналіз сечі, ультразвукове обстеження серця та інших органів, ехокардіографію, рентген.

    Під час діагностики червоного вовчака важливо провести диференціальний діагноз з іншими захворюваннями, що мають подібну симптоматику. В даному випадку мова йде про ревматизмі, септичному ендокардиті, гострому лейкозі, гемобластозах. Крім того, шкірні прояви вовчака часто плутають з алергічними реакціями організму на багато лікарські засоби.

    Лікування системного червоного вовчака

    Золотим стандартом лікування системного червоного вовчака на сьогоднішній день є застосування глюкокортикоїдів – гормональних протизапальних препаратів, найчастіше преднізолону. Їх використовують для лікування всіх форм вовчака, однак при гострій стадії доза значно вище, ніж в хронічній або підгострій.

    Також при лікуванні вовчака дуже важливим є прийом препаратів, що пригнічують роботу імунної системи, так званих цитостатичних імунодепресантів. До такого різновиду ліків належить, зокрема, азатіоприн і циклофосфамід.

    Для зняття больових відчуттів, зменшення запальних процесів, а також для посилення дії глюкокортикоїдів, при вовчаку застосовують також і нестероїдні протизапальні препарати: салицилататы, індометацин, пиразолоновые препарати.
    У деяких випадках пацієнтам з червоним вовчаком можуть призначити плазмаферез. Суть даної процедура полягає в максимальному очищення крові від антитіл, що провокують пошкодження тканин. Подібну терапію вибирають, як правило, в тому випадку, якщо хвороба протікає агресивно.

    Люди, у яких діагностовано червоний вовчак, повинні також дотримуватися особливого режиму в повсякденному житті. Їм не рекомендується засмагати, вживати алкоголь, проводити необґрунтоване вакцинування, курити. Також слід намагатися уникати переохолодження, застудних і вірусних захворювань.

    Источник: zsz.pp.ua

    Що таке вовчак: симптоми, лікування та профілактика

    “Відомою” цю хворобу зробив доктор Хаус з однойменного серіалу: діагноз “вовчак” через чисельні та різноманітні симптоми став справжнім мемом. Найчастіше під цим терміном мається на увазі системний червоний вовчак.

    Системний червоний вовчак – найпоширеніший тип, він буває різного ступеня тяжкості й може вражати багато частин тіла. При дискоїдному вовчаку виникає червона висипка, яка не зникає, а після виходу на сонце на шкірі з’являються виразки. Ще буває лікарський вовчак, який викликають деякі ліки й зникає він після їх скасування.

    Читайте также:  Голдлайн плюс рецепт

    Запальні процеси, які викликає вовчак, можуть охоплювати практично всі органи й системи організму: суглоби, шкіру, нирки, клітини крові, головний мозок, серце, легені.

    Хвороба в десять разів частіше розвивається у жінок, ніж у чоловіків, з’являється зазвичай у молодому віці (15-45 років) і більш характерна для людей африканського, латиноамериканського, азійський походження, ніж для європеоїдів. Точної причини вовчака наука не знає – ймовірно, до її розвитку призводить комбінація факторів. Доведено роль генетики, але й навколишнє середовище впливає: в розвинених країнах вовчак виникає частіше.

    Симптоми та діагностика вовчака

    Вовчак складно діагностувати: він може маскуватися під інші захворювання. Один з характерних ознак вовчака – висип на обличчі, схожий за формою на крила метелика. Правда, виникає він не у всіх – та й взагалі немає двох пацієнтів, у яких прояви цієї хвороби були б однаковими.

    Інші симптоми системного червоного вовчака можуть включати біль або набряк в суглобах, незрозумілу лихоманку, біль в м’язах або в грудях при глибокому вдиху, блідість шкіри, особливо на руках і ногах, підвищену чутливість до сонячного світла, набряки ніг та обличчя, хронічну втому. Симптоми можуть з’являтися і зникати, їх може бути більше або менше.

    На жаль, не існує лабораторного параметра, завдяки якому можна з упевненістю підтвердити або спростувати вовчак. Проте аналізи крові й сечі допомагають лікареві зорієнтуватися. Ще може знадобитися рентгенограма грудної клітини та ехокардіограма (УЗД серця). Оскільки вовчак впливає на стан нирок, для уточнення діагнозу часто проводять біопсію нирки.

    Небезпека системного червоного вовчака в тому, що запальний процес поширюється на багато тканин й органів, порушуючи їх роботу. Одна з головних причин смерті при цьому захворюванні – ниркова недостатність, тому що вовчак серйозно ушкоджує нирки. Якщо пошкоджено головний мозок і нервова система, може виникати головний біль, запаморочення, зміни в поведінці й настрої, порушення зору, а іноді ситуація ускладнюється судомами або інсультом.

    Хвороба може впливати на клітини крові, і тоді з’являється анемія і підвищується ризик кровотеч або, навпаки, тромбозів. Також вовчак пошкоджує судини та викликає васкуліт – запалення судинної стінки. Смертність серед людей з вовчак вище, ніж в популяції в цілому.

    Лікування вовчака

    Лікування системного червоного вовчака підбирається індивідуально, адже воно залежить від тих порушень, які вже відбулися в організмі. Терапія може сильно відрізнятися в періоди загострень і ремісій. Головні завдання – запобігти загостренню і зняти його, якщо воно вже розвинулося, а ще зменшити пошкодження органів.

    Терапія зазвичай включає протизапальні засоби, препарати для лікування малярії (вони впливають на імунну систему і можуть знизити частоту загострень), кортикостероїди, імуносупресори, біологічні препарати, моноклональні антитіла, опіоїди і інші препарати.

    Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я .

    Источник: 24tv.ua

    Системний червоний вовчак: причини, симптоми і лікування

    Захворювання системний червоний вовчак (скорочено СЧВ) – важкий стан, при якому імунітет людини сприймає імунні клітини як чужорідні і починає боротьбу з ними. При цьому виробляються в організмі людини речовини, які пошкоджують багато тканин і органів: шкіру, судини, суглоби, внутрішні органи (легені, нирки, печінку, серце, головний мозок та ін).

    Найчастіше червоним вовчаком хворіють жінки. При цьому перші симптоми хвороби у половини з них з’являються у віці між п’ятнадцятьма і двадцятьма п’ятьма роками.

    СЧВ: причини

    Причина хвороби невідома. Вчені припускають, що певну роль у появі захворювання може грати вірусна інфекція на фоні генетичного дефекту в імунній системі.

    Часто хвороба виникає після пологів, абортів, тривалого перебування на сонці, сильних стресів.

    У багатьох хворих СЧВ в минулому була алергія на харчові продукти і медикаменти. Ризик захворювання значно підвищується, якщо в є родичі, які страждають цією хворобою.

    СЧВ: що відбувається

    Хвороба найчастіше починається поступово. Пацієнтів турбує схуднення, слабкість, болі в суглобах, підвищення температури тіла без видимої причини. Рідше хвороба починається з гострих симптомів (гостре запалення суглобів, шкіри, висока температура). Надалі СЧВ протікає епізодично. Причому в процес при кожному загостренні можуть залучатися нові тканини і органи.

    До симптомів хвороби червоний вовчак відносять наступні ураження шкіри:

    • Почервоніння шкіри носа і щік – «метелик».
    • Почервоніння області декольте, посилюється від перебування на сонці, хвилювання, впливу вітру і морозу.
    • Поява червоних висипань у вигляді кільця з більш блідою шкірою в їх середині.
    • Шкіра губ і слизова оболонка рота також нерідко уражаються, що називається афтозний стоматит.
    • Часто пацієнти скаржаться на біль в симетричних суглобах, як у дрібних (кисті), так і великих (плече, коліно). Турбують м’язові болі.
    • Розвиваються запальні процеси в серозних оболонках різних органів (плеври, перикарда, очеревини). Майже у всіх випадках уражаються нирки, печінка, легені, головний мозок, серце.
    • На тлі СЧВ в організмі виробляються антитіла, які пошкоджують фосфоліпіди. Оскільки фосфоліпіди беруть участь у побудові клітин людського організму, захворювання стає особливо небезпечним.

    СЧВ: лікування

    Хворі СЧВ потребують постійного спостереження лікаря і комплексного багаторічного лікуванні у лікаря ревматолога або терапевта. Чим раніше розпочато лікування, тим воно ефективніше.

    Лікування системного червоного вовчака починаєть з глюкокортикоїдів (гормональних протизапальних препаратів). Щоб призупинити активність імунних реакцій призначають прийом імунодепресантів. В ході лікування висока небезпека розвитку серйозних ускладнень, тому постійний лікарський контроль необхідний.

    Источник: euromd.com.ua